phone
  • (066) 985-03-83
UA MarketКиевЦентр Страховых КонфликтовРішення щодо позову СК «ПЗУ Україна» до НАСК «Оранта» про стягнення регресу 28 619 грн. (Справа №34/256 від 11.01.2012)
Контакты
Информ. страницы
показать все
Мы в социальных сетях

Рішення щодо позову СК «ПЗУ Україна» до НАСК «Оранта» про стягнення регресу 28 619 грн. (Справа №34/256 від 11.01.2012)

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 34/256

11.01.12

За позовом

Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна»

до

Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»

про

відшкодування матеріальної шкоди в сумі 28 619 грн.

Суддя

Сташків Р.Б.

Представники:

від позивача –

ОСОБА_1. (представник за довіреністю);

від відповідача –

ОСОБА_2. (представник за довіреністю).

СУТЬ СПОРУ:

У листопаді 2011 року Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «ПЗУ Україна»(далі –позивач або СК «ПЗУ Україна») звернулося до господарського суду з позовом про стягнення з Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»(далі –відповідач або СК «Оранта») 28 619 грн. заборгованості з відшкодування матеріальної шкоди.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 30.06.2010 у результаті дорожньо-транспортної пригоди (далі –ДТП) було пошкоджено автомобіль «КІА », державний реєстраційний номер НОМЕР_1, який був застрахований у СК «ПЗУ Україна». Остання виплативши страхове відшкодування, набула прав свого страхувальника до винної особи. Оскільки винним у скоєнні ДТП визнано ОСОБА_3, цивільно-правова відповідальність якого за шкоду завдану майну третіх осіб під час ДТП за участю автомобіля «КІА Sephia», державний реєстраційний номер НОМЕР_2, була застрахована в СК «Оранта», то обов’язок з відшкодування збитків у межах лімітів покладається на відповідача.

Ухвалою суду від 18.11.2011 порушено провадження у даній справі та призначено її розгляд на 07.12.2011.

Розпорядженням заступника голови Господарського суду м. Києва від 07.12.2011 з огляду на те, що суддя Сташків Р.Б. з 05.12.2011 перебував на лікарняному, з метою дотримання вимог Господарського процесуального кодексу України (далі –ГПК України), на підставі рішення зборів суддів Господарського суду міста Києва від 03.02.2011 (протокол №1 від 03.02.2011) та ст. 4-6 ГПК України, справу №34/256 передано на розгляд судді Мудрому С.М.

Ухвалою суду від 07.12.2011 розгляд справи відкладено на 21.12.2011.

Розпорядженням заступника голови Господарського суду м. Києва від 15.12.2011 з огляду на те, що суддя Сташків Р.Б. з 15.12.2011 вийшов з лікарняного, з метою дотримання вимог ГПК України, на підставі вищезазначеного рішення зборів суддів Господарського суду міста Києва від 03.02.2011 та ст. 4-6 ГПК України, справу №34/256 передано назад на розгляд судді Сташківу Р.Б.

Ухвалою суду від 21.12.2011 розгляд справи відкладено на 11.01.2012.

У судовому засіданні представник відповідача позов визнав частково в сумі 24 990 грн. Вказана сума боргу була розрахована відповідачем у межах лімітів його відповідальності та за вирахуванням суми франшизи, передбаченої полісом обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у сумі визнаній позивачем.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

30.06.2010 близько 21 год. 05 хв. по вул. Лук’янівськів в м. Києві була скоєна ДТП, а саме відбулося зіткнення автомобіля «КІА Sephia», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 (далі –автомобіль «КІА Sephia»), яким керував ОСОБА_3. із автомобілем «КІА », державний реєстраційний номер НОМЕР_1 (далі –автомобіль «КІА »). Дана обставина підтверджується довідкою відділу ДАІ та постановою Комсомольського районного суду м. Херсона у адміністративній справі від 24.07.2010 № 3-2804/10, копії яких містяться у матеріалах справи.

ДТП сталася в результаті порушення ОСОБА_3. Правил дорожнього руху України, що підтверджується постановою Комсомольського районного суду м. Херсона від 24.07.2010. Вказаною постановою суду ОСОБА_3 визнано винним у вчинені правопорушення передбаченого статтею 124 КУпАП та застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу.

Внаслідок вказаної ДТП було пошкоджено автомобіль «КІА », який належить ОСОБА_4.

Пошкоджений автомобіль був застрахований на підставі генерального договору страхування ТЗ №GA.OTP.101879.S01 від 30.04.2010, укладеного між СК «ПЗУ Україна»та ОСОБА_4 (далі –Договір добровільного страхування).

Відповідно до звіту про оцінку вартості матеріального збитку, завданого пошкодженням транспортного засобу № 15/07/10, складеного 12.07.2010 (далі – Звіт № 15/07/10) вартість відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу складників автомобіля «КІА »у результаті його пошкодження при ДТП складає 26 793,03 грн.

На підставі вищевказаного Договору добровільного страхування та страхового акта від 03.09.2010 позивач виплатив страхове відшкодування у сумі 28 619 грн., про що свідчать платіжні доручення № 10465 від 08.09.2010 на суму 24 167,54 грн. та № 3681 від 05.04.2011 на суму 4 451.46 грн.

Статтею 27 Закону України «Про страхування»та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відтак, СК «ПЗУ Україна», здійснивши виплату страхового відшкодування, набула права потерпілої особи в межах здійсненої виплати, тобто в сумі 28 619 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, шкоду було заподіяно ОСОБА_3. внаслідок експлуатації автомобіля «КІА Sephia».

Згідно з частиною 1 статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Частинами першою та другою статті 1187 ЦК України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Таким чином, за змістом вказаної норми, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципу вини.

Вина особи, яка керувала автомобілем «КІА Sephia», встановлена у судовому порядку.

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що цивільно-правова відповідальність ОСОБА_3. була застрахована у відповідача на підставі договору (полісу) №ВЕ/1620278 обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (тип договору 3), відповідно до якого СК «Оранта»взяла на себе обов’язок відшкодувати шкоду заподіяну, зокрема, майну третіх осіб під час ДТП, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу –автомобіля «КІА Sephia», –і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність ОСОБА_3. (Страхувальника). Вказаним договором (полісом №ВЕ/1620278) передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб становить 25 500 грн., франшиза –510 грн. (пункт 2), строк дії з 16.05.2010 до 15.05.2011 (пункт 3).

Отже, відповідач є особою на яку полісом №ВЕ/1620278 покладено обов’язок з відшкодування шкоди завданої під час експлуатації автомобіля «КІА Sephia»на час спірної ДТП.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»при ПЗУ Українанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Згідно з пунктами 35.1, 35.2 статті 35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»(у редакції статті чинній до її зміни Законом України від 17.02.2011 № 3045-VI, який набув чинності 19.09.2011) для отримання страхового відшкодування особа, яка має право на відшкодування, подає страховику (або якщо страховик невідомий - МТСБУ) відповідну заяву. До заяви додаються довідки про дорожньо-транспортну пригоду, довідки відповідних закладів охорони здоров'я щодо тимчасової втрати працездатності або довідки спеціалізованих установ про встановлення стійкої втрати працездатності (інвалідності) у разі її виникнення, інші документи, які мають відношення до даної дорожньо-транспортної пригоди, завірені у встановленому порядку.

Позивачем на виконання вказаної норми було надіслано відповідачу заяву №106594-11 від 27.07.2011 на виплату страхового відшкодування за полісом № ВЕ/1620278. Крім того, до вказаної заяви були додані документи визначені у статті 35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», і які є необхідними для виплати страхового відшкодування. Дана заява із доданими до неї документами була отримана відповідачем 03.08.2011, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення.

Згідно з пунктом 37.1 статті 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»(у редакції чинній станом на момент отримання відповідачем заяви про виплату страхового відшкодування за полісом) виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у статті 35 цього Закону документів.

Проте, відповідач у встановлений строк суми страхового відшкодування позивачу не виплатив.

Статтею 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Відповідно до пункту 12.1 статті 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту (на суму встановлену при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, але не більше 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих).

Враховуючи вищезазначені обставини, умови полісу № ВЕ/1620278 та положення статей 12, 22, 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», відповідач повинен був відшкодувати позивачу у встановлений законом строк шкоду в межах ліміту його відповідальності за спірним страховим випадком та за мінусом встановленої франшизи, тобто у сумі 24 990 грн.

Тому, суд визнає за законні та обґрунтовані вимоги позивача в частині стягнення зазначеної суми страхового відшкодування, а отже позов підлягає задоволенню саме у цій сумі. У решті суми позову слід відмовити з підстав необґрунтованості та незаконності позовних вимог у цій частині.

Суми, які підлягають сплаті за витрати, пов’язані з розглядом справи, при частковому задоволенні позову покладаються на сторони пропорційно розміру задоволення позовних вимог (частина 5 статті 49 ГПК України).

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32-34, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»(01032, м. Київ, вул. Жилянська, буд 75, ідентифікаційний код 00034186) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна»(04053, м. Київ, вул. Артема, буд. 40, ідентифікаційний код 20782312) 24 990 (двадцять чотири тисячі дев’ятсот дев’яносто) грн. відшкодування матеріальної шкоди (виплати страхового відшкодування), а також 1232 (одну тисячу двісті тридцять дві) грн. 52 коп. судового збору.

Видати наказ.

У решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя

Сташків Р.Б.


© 2013 - 2018 Центр Страховых Конфликтов | Пожаловаться на содержимое
Создать сайт бесплатно
Сайт создан на платформе UA MarketUA Market